Стаття
Чому я не відчуваю задоволення в стосунках та житті? Емоційний холод у стосунках.
Чому ви можете не відчувати позитивні емоції, вони приглушені або відчуваються наче «за склом»? Особливо в особистих стосунках, коли ми починаємо сумніватись, чи є у нас тепло до партнера. Важко зрозуміти, чи люблю я його чи ні. Виникає запитання – чому зникли почуття чи що робити з холодом у стосунках.
Тут я поділюся, як на це дивиться доказовий метод психотерапії – схема терапія. До мене, як психотерапевта, часто звертаються із запитом щодо власного емоційної пустки, апатичними станами або емоційним вигоранням у стосунках.
У стосунках клієнтові (це стосується обох статей, чоловіків і жінок) важко відчути емоційне тепло, він не розумієте, що саме відчуває до партнера. Це кохання чи це звичка, це пристрасть чи це емоційна залежність - не зрозуміло.
Що кажуть про такого клієнта партнер або друзі? Про жінок: «Поруч з нею холодно, скука», «вона уникає тем близькості, відвертості – переводить тему», «вона словами каже «я тебе кохаю», але я нічого не відчуваю поряд, а ще вона уникає обіймів та доторків».
Про чоловіків кажуть:«Він якийсь емоційно неприсутній, або «пластмасовий», «коли я з ним ділюся, що мені було важко на роботі, він не чує мене і замість підтримки починає давати поради, пояснювати», «він мене не розуміє», «в нього ніби немає soft skills, на все дивиться, як на механізм або як на інструмент»
Схема терапія дуже добре розібралася в психологічних причинах цього емоційного холоду. Цей емоційний холод є станом відсторонення або ж, у деяких випадках, навіть дисоціації. Цей механізм психологічного захисту, коли через надмірно важкий травматичний досвід, психіка відключає зв'язок з власними емоціями називається емоційною депривацією та емоційною інгібіцією.
Навіть безпечна ситуація вдома, коли чоловік просто обіймає і питає «як справи?», може нагадати несвідомо минулий емоційний біль (в цих стосунках або родом з дитинства), через що ви перестаєте відчувати емоції. Внутрішня пустка може супроводжувати взагалі по життю, без зрозумілих людині тригерів.
Додаткові психологічні симптоми емоційної депривації:
·  відсутність задоволення від життя. Немає відчуття радості, щастя, задоволення. Ніби все є, але задоволення немає
·  втрачений сенсу життя загалом - який сенс в роботі, в стосунках, у вихідних, в дозвіллі, у відпочинку?
·  хронічне відчуття скуки, часто нудно, втеча в соцмережі
·  відчуття порожнечі і пустки
Чому важливо відчувати власні емоції, навіть важкі і негативні? Тому ще емоції – це сигнал про задоволення або незадоволення потреб і цінностей. Це компас, за яким людина рухається по життю.

А тепер перейдемо до клінічної практики схема терапії.
Описані симптоми створюються ранніми дезадаптивними схемами. Ранні дезадаптивні схеми – це когнітивно-емоційні утворення минулого досвіду, які зумовлюють те, як зараз людина оцінює, сприймає, відчуває та тілесно проживає навколишні події, себе та інших.

Схема має чотири виміри:
·  когнітивний (думки, оцінки і переконання)
·  емоційний (емоції, почуття, настрій)
·  соматичний (відчуття в тілі, іноді дискомфорт чи біль)
·  наративний (несвідома асоціація до минулих подій)
Утворення ранніх дезадаптивних схем пов’язано з незадоволенням базових емоційних потреб у дитинстві, коли в процесі розвитку дитина була в дефіцитарному і небезпечному емоційному середовищі. Тобто травматичні (а також інші фруструючі) події створюють схеми. Емоційна травма в дитинстві діє як схема вже у дорослому віці.
В схема терапії ми маємо 18 ранніх дезадаптивних схем, три з яких відповідають за проблеми з емоційним контактом:
Схема емоційної депривації
Дефіцитарний досвід в дитинстві. Коли батьки нехтували, не звертали уваги, не було емоційного тепла, не було відчуття, що мене люблять. Батьки були емоційно холодними або не здатними до емоційного контакту. Для них любов була – це вдягнути шапку, нагодувати і перевірити щоденник.
Батьківський холод у дитинстві стає звичним холодом людини у дорослому віці.
Схема емоційної інгібіції
Будь-які емоції було страшно проявляти через загрозу відкинення, засудження і звинувачення. Батьки не давали права висловити емоції, особливо забороняючи злість, сльози чи, навіть, радість. Також засуджувалось висловлення дитиною бажань і потреб.
Тоді у дорослому віці людина приховує емоції за «захисною стіною», бо їх вільний прояв асоціюється з небезпекою. Інші люди поряд не відчувають емоційного контакту в такому випадку, можуть звинувачувати у байдужості.
Схема недовіри і очікування на кривду
В цьому випадку батьки чи інші оточуючі здійснювали насилля, в тому числі емоційне, несправедливо і жорстоко ставилися, фізично карали, обманювали і маніпулювали. Могли бути ситуації, де жорстоко карали брата чи сестру на очах дитини. Або батько бив матір чи вона нападала сама.
В ситуаціях, коли давали ляпаса чи кидали в обличчя щоденник, дитина навчається відключати емоції. Щоб не відчувати ні фізичного, ні емоційного болю.
На жаль, вже в дорослому віці ці захисні патерни залишаються активними скільки б років не минуло. В психотерапії ми можемо допомогти психіці звільнитись від ранніх дезадаптивних схем, навчитись заявляти про свої потреби іншим людям, будувати власні стосунки в бажаних, а не «звичний, автоматичний» спосіб.

Якщо ви передбачаєте, що дане питання може бути актуальним у вашому житті та заважати вашому благополуччю – в Центрі схема терапії «Тепле серце» ви можете пройти повноцінну психодіагностику, що включає:
·  чотири клінічних опитувальники на ранні дезадаптивні схеми, режими функціонування схем, опитувальник Бека на тривогу та депресію

·  дві сесії-інтерв’ю з психологом центру

·  висновок спеціаліста психологічного центру та подальші рекомендації

Автор: Юрій Омельченко, магістр психології, акредитований схема терапевт
Рецензент: Дар’я Бессонова, магістр психології, акредитований схема терапевт
Психодіагностика